Наза
Підтримати Перегляд

Мова · 46 мов

Налаштування доступності

Розмір тексту
Кольори
Рух

Зберігається лише на цьому пристрої. Нам нічого не надсилається.

Мова · 46 мов

@nazadocumentary

Головна / Спростування NAZA

Спростування NAZA

Аналіз нашої команди, жовтень 2026 року

NAZA — фільм Юваля Абрахама та Рахель Сор 2026 року, випущений спільно з The Guardian, — подає себе як документальне кіно. Насправді це фільм, покликаний переконати. Його мова, інтерв’ю та монтаж сцена за сценою ведуть глядача до заздалегідь визначеного висновку: Ізраїль чинить геноцид.

Спершу ми покажемо, як англійські субтитри змінюють слова військових. Далі — що відповів ЦАХАЛ і що з’ясували журналісти, критики та офіцери. Наприкінці подаємо власний аналіз понад сорока сцен: для кожної називаємо прийом впливу в термінах нейролінгвістичного програмування (NLP). Репліки з фільму перекладено з івриту.

Що змінюють субтитри

Більшість глядачів NAZA не знають івриту. Про те, що сказали військові, вони дізнаються лише з англійських субтитрів. У кількох місцях субтитри стверджують більше, ніж сказав військовий: додають слово, прибирають застереження, перетворюють нечітку репліку на категоричне твердження. Тут не потрібно нічого тлумачити. Достатньо зіставити сказане зі словами на екрані, щоб побачити розбіжність.

  1. Сказано івритом
    «Є відчуття, що саме так і треба зробити».
    Англійський субтитр
    The sense in Israeli society is that that’s what we should do.

    Військовий говорить лише про відчуття. Субтитр приписує це відчуття всьому ізраїльському суспільству, і закордонний глядач чує, ніби цього хоче ціла країна.

    Виявлено нашою командою у фільмі

  2. Сказано івритом
    «Ахмед і вся його родина».
    Англійський субтитр
    Ahmed and his family will die.

    Показуючи квартиру на екрані, військовий називає тих, хто там живе. Субтитр додає, що вони загинуть.

    The Times of Israel

  3. Сказано івритом
    «Було погодження, ну, на 500 заради однієї людини».
    Англійський субтитр
    There was approval once to kill 500 for one human target.

    Військовий говорить із застереженням і жодного разу не каже «вбити». Субтитр прибирає застереження й додає вбивство. Саме це твердження фільм виніс у трейлер.

    The Times of Israel

Глядач, який не знає івриту, не може цього помітити. Найгостріші репліки фільму доходять до закордонної аудиторії у словах, яких військові не промовляли.

Що заявив ЦАХАЛ

ЦАХАЛ відповідав на фільм кілька разів: спершу після прем’єри у Венеції, потім щодо твердження, використаного в трейлері, і зрештою — у письмовій відповіді на десяти сторінках. До виходу фільму його автори не звернулися до ЦАХАЛу по коментар щодо своїх звинувачень, а на прохання надати копію фільму не зробили цього. Заяви наведено в опублікованому вигляді.

  1. ЦАХАЛ рішуче відкидає звинувачення, висунуті в цьому фільмі. Фільм спирається на анонімні свідчення людей, особи яких неможливо встановити, як і перевірити, чи служили вони в ЦАХАЛі, у якій саме ролі та чи були причетні до подій, яких стосуються звинувачення.

    Пресслужба Армії оборони Ізраїлю X · Israel Defense Forces

  2. Це цілковита неправда. ЦАХАЛ ніколи не планував, не схвалював і не завдавав удару в Газі, під час якого очікувалася загибель 500 цивільних або навіть близької до цього кількості людей. Упродовж війни також не було висунуто жодного достовірного твердження про те, що удар ЦАХАЛу спричинив хоча б приблизно таку кількість загиблих. Автори фільму ніяк не могли перевірити це твердження, жодних реальних доказів на його підтвердження немає, проте вони все одно його оприлюднили.

    Пресслужба Армії оборони Ізраїлю — щодо твердження про 500 цивільних X · Israel Defense Forces

  3. Твердження, представлені в рекламних матеріалах, є неточними; деякі подано у спотвореному й оманливому вигляді, відірваному від реальної ситуації на місцях. Щоб уможливити змістовне, професійне й засноване на фактах обговорення, а не обговорення, побудоване на оманливому зображенні подій, я запрошую авторів надати представникам ЦАХАЛу можливість переглянути фільм повністю. Тоді ми зможемо відповісти на кожне висунуте в ньому звинувачення по суті.

    Бригадний генерал Еффі Дефрін, речник ЦАХАЛу Jewish News

  4. У процитованих уривках лунають твердження про державну та військову стратегію, про яку солдати молодших звань явно не можуть знати. Рішення про вибір і затвердження ударів у ЦАХАЛі ухвалюють виключно люди, відповідно до правил ЦАХАЛу, а не штучний інтелект.

    Пресслужба Армії оборони Ізраїлю Ynet

  5. Судячи з оприлюдненого дотепер, це не фільм із критикою ЦАХАЛу і не спроба встановити правду. Він ґрунтується на кривавих наклепах, навмисному спотворенні дійсності та тяжких неправдивих звинуваченнях проти солдатів і командирів ЦАХАЛу.

    Генерал-лейтенант Еяль Замір, начальник Генерального штабу ЦАХАЛу Al-Monitor

  6. Фільм «NAZA» подає спотворену, оманливу й недобросовісну картину того, як ЦАХАЛ планує цілі та завдає ударів. Його оповідь ґрунтується на істотних фактичних помилках, що виникають через викривлене й маніпулятивне зображення дійсності.

    Пресслужба Армії оборони Ізраїлю, письмова відповідь IDF Spokesperson's Unit

Письмова відповідь ЦАХАЛу: за кожним твердженням

1 жовтня 2026 року ЦАХАЛ оприлюднив відповідь на десяти сторінках. У ній ідеться, що фільм спирається на свідчення анонімних осіб, які здебільшого описують свій досвід на обмеженому, початковому етапі процесу, що має ще багато інших етапів. Фільм опускає контекст, необхідний для розуміння війни, і посилює викривлення маніпулятивним монтажем та натяками на історичні злочини.

Відповідь починається з назви. NAZA — це івритська абревіатура від nezek agavi, «побічна шкода», професійного терміна, яким користуються всі армії, що дотримуються закону. «Парадоксально, але фільм подає виняткові зусилля й ретельність, з якими ЦАХАЛ оцінює таку шкоду перед ударами, як свідчення байдужості до життя цивільних. Насправді оцінка очікуваної шкоди цивільним під час ударів є вимогою міжнародного права». Командири використовують цю оцінку, щоб вирішити, чи є удар законним, запровадити додаткові запобіжні заходи, змінити план або скасувати удар.

IDF Spokesperson's Unit

Три вади у створенні фільму

  1. 01
    Свідки говорять про те, чого не могли знати

    Співрозмовників представляють як співробітників розвідки. Їхні свідчення стосуються початкових етапів розвідувальної роботи, а не планування й погодження ударів, за які відповідають оперативні підрозділи. Попередня оцінка кількості цивільних поблизу цілі — не остаточна оцінка, на підставі якої завдають удару: вона може істотно змінитися, якщо прицілитися в окрему частину цілі, змінити зброю чи час удару або якщо після попередження людей евакуюють. Удари перевіряють професійно незалежні юридичні радники. Під час війни командири обмежували, змінювали, повертали на доопрацювання або відхиляли удари через очікувану шкоду цивільним.

  2. 02
    Відсутність перевірки

    Окрім анонімних свідчень, фільм не наводить наказів, документів чи інших підтверджень. Жоден із заявлених ударів не ідентифіковано за ціллю, датою, місцем або кількістю загиблих і постраждалих, тож глядач не може перевірити ці твердження. Усупереч усталеній журналістській практиці, автори фільму не надали ЦАХАЛу свої звинувачення до публікації.

  3. 03
    Опущений контекст

    Фільм майже не приділяє уваги масовому вбивству 7 жовтня, яке пояснює загрозу з боку ХАМАСу й причину вступу Ізраїлю у війну; тому, як ХАМАС розміщував своїх терористів, зброю та інфраструктуру в лікарнях і під ними, на об’єктах ООН, у школах і мечетях та воював у цивільному одязі; а також заходам захисту цивільних: скасованим ударам, роботі групи з мінімізації шкоди цивільним, яка видавала попередження й відстежувала присутність цивільних, участі незалежних юридичних радників і доставці до Гази понад 3.9 мільйона метричних тонн продовольства з жовтня 2023 року.

Твердження фільму та відповіді ЦАХАЛу

  1. Фільм
    Було дозволено вбити 500 цивільних одним ударом.
    ЦАХАЛ
    ЦАХАЛ ніколи не планував, не погоджував і не завдавав удару в Газі, внаслідок якого очікувалася загибель 500 цивільних або близької до цього кількості. Ніхто не висував обґрунтованих тверджень, що будь-який удар призвів до загибелі хоча б близької до цього кількості людей. Автори фільму включили це твердження до трейлера, хоча не могли його перевірити.
  2. Фільм
    Удари по терористах нижчого рангу допускали до 20 очікуваних жертв серед цивільних, а по старших командирах — до 200.
    ЦАХАЛ
    Це твердження плутає поріг погодження з дозволом завдати удару, а базу даних — зі списком цілей. Поріг визначає лише те, хто може погодити удар; він не встановлює допустимої кількості загиблих, і кожен командир однаково має оцінити пропорційність кожного удару. Вимога погодження на вищому рівні після перевищення певної кількості є стандартною практикою західних армій. Порогу в 200 ніколи не існувало.
  3. Фільм
    Lavender — це список людей, яких слід убити.
    ЦАХАЛ
    Lavender — база даних, яка зіставляє розвідувальні джерела, щоб підтримувати актуальність відомостей про терористів. Наявність людини в цій базі не робить її ціллю і тим більше не дає дозволу на удар.
  4. Фільм
    Підрахунок NAZA не розрізняє дорослих і дітей.
    ЦАХАЛ
    Саме цього вимагає міжнародне гуманітарне право: цивільна особа залишається цивільною незалежно від віку, і жодне цивільне життя не має меншої цінності. Упродовж війни присутність цивільних, особливо дітей, спонукала командирів скасовувати, відкладати або переплановувати удари.
  5. Фільм
    Після ударів загибель цивільних ніколи не перевіряли.
    ЦАХАЛ
    Кілька підрозділів ЦАХАЛу перевіряють наслідки ударів, зокрема повідомлення про шкоду цивільним. Співрозмовники фільму не служили в цих підрозділах. За результатами таких перевірок було проведено розбір сотень інцидентів, а рішення про кримінальні розслідування ухвалює головний військовий прокурор.
  6. Фільм
    Штучний інтелект створив десятки тисяч цілей, по яких завдали ударів.
    ЦАХАЛ
    Штучний інтелект не визначає, чи є об’єкт або людина ціллю, і не вирішує, чи завдавати удару. Цілі визначають аналітики за встановленими процедурами; їх затверджує уповноважений офіцер розвідки; після ширшого процесу планування остаточне рішення відповідно до міжнародного права ухвалює командир, відповідальний за операцію. Інструменти обробки даних лише допомагають аналітикам зіставляти вже зібрану інформацію.
  7. Фільм
    Солдати стріляли в цивільних поблизу пунктів роздачі допомоги.
    ЦАХАЛ
    Накази ЦАХАЛу забороняють обирати цивільних за ціль. Поблизу цих пунктів правила застосування зброї дозволяли відкривати вогонь лише по терористах і підозрюваних, які становили безпосередню загрозу. Пункти діяли в зоні бойових дій, де терористи навмисно змішувалися з натовпом. Після трагічних інцидентів проводили розбори, облаштовували маршрути доступу, встановлювали знаки й загородження, а виняткові випадки передавали на розгляд механізму встановлення фактів Генерального штабу.
  8. Фільм
    Будівлі бомбили «за алгоритмом», коли в них залишалася чверть мешканців, бо людей попередили.
    ЦАХАЛ
    Алгоритм ніколи не ухвалював рішення про удар. Підставою для удару є військова ціль; якщо її немає, удар не планують незалежно від кількості цивільних. Попередження ніколи не дозволяє ігнорувати цивільних, які залишилися. Там, де ХАМАС перетворив групи будівель на бойові комплекси, кожну будівлю все одно потрібно було окремо визначити як ціль і провести оцінку пропорційності удару.
  9. Фільм
    У ЦАХАЛі поширилося переконання, що в Газі немає цивільних, непричетних до бойових дій.
    ЦАХАЛ
    Розрізнення учасників бойових дій і цивільних закріплене в кожному наказі ЦАХАЛу щодо вибору цілей. Відчуття одного зі співрозмовників не відображає позицію ЦАХАЛу, його командирів чи наказів, а також практику попереджень, ретельного планування й скасування ударів, завдяки якій це розрізнення застосовують.
  10. Фільм
    Одного зі співрозмовників запитали, чи є це геноцидом, і він відповів ствердно.
    ЦАХАЛ
    Це звинувачення обурливе й безпідставне. Питати людей, які не є фахівцями й не брали участі в командних рішеннях, про їхню особисту думку щодо юридичного терміна — маніпуляція, яка не має стосунку до справи. Геноцид вимагає спеціального наміру знищити певну групу, і такого наміру ніколи не було. Цілями війни були ліквідація ХАМАСу й повернення заручників додому; ЦАХАЛ попереджав цивільних, скасовував удари та сприяв доставці допомоги, щоб захистити саме тих людей, яких він, за твердженням фільму, нібито прагнув знищити.

«Трагічні наслідки війни не виправдовують перекручування фактів. Серйозна розмова про шкоду цивільним вимагає достовірного опису того, як насправді ухвалювали рішення. Саме цього фільм і не дає».

Що з’ясували критики

Журналісти, критики, офіцери та правники в Ізраїлі й за кордоном вивчили фільм і опублікували свої висновки. Деякі з найгостріших зауважень належать авторам, які виступають проти уряду Ізраїлю та критикували дії армії під час війни. Їхні слова наведено за публікаціями, за потреби перекладено; до кожного першоджерела подано посилання.

Нічого, що можна перевірити

Аргументація фільму спирається на анонімні свідчення. Імен, підрозділів, дат, місць чи конкретних ударів не названо, тож жодне з тверджень неможливо ні підтвердити, ні спростувати.

Як журналіст, я не думаю, що випустив би це в ефір. Адже ви не наводите жодних доказів на підтвердження дуже, дуже тяжких речей, які вони описують. Ми не знаємо їхніх імен, їхніх підрозділів і не можемо встановити, чи справді вони мали доступ до інформації, про яку говорять.

Равів Друкер, журналіст-розслідувач, 13-й канал, у розмові з Ювалем Абрагамом Jewish News

Жодне з тверджень не підтверджене іншими доказами: брак дат, імен і майже будь-яких конкретних подробиць, окрім спогадів співрозмовників, на жаль, дає критикам підстави для заперечень.

Гал Бекерман, старший редактор The Atlantic

Автори фільму не дали стороні, якої стосуються звинувачення, — у цьому разі Армії оборони Ізраїлю — можливості відповісти до публікації, як того вимагає звичайна журналістська практика.

Емануель Фабіан і Нуріт Йоханан, кореспонденти з військових та арабських питань The Times of Israel

Саме тут і полягає журналістська проблема фільму. Його аргументація спирається виключно на анонімні свідчення.

Ріхард К. Шнайдер, колишній керівник бюро ARD у Тель-Авіві Neue Zürcher Zeitung

У NAZA немає відповіді навіть на одне з п’яти базових журналістських запитань.

Барух Кра, журналіст-розслідувач Walla! News

Публічний суд у найкращих антидемократичних традиціях (муссолінівських, сталінських — обирайте самі). Обвинувачі: обличчя приховані. Виклад справи: монтаж уривків зі свідчень. Адвокатів захисту немає. Третіх сторін немає. Головуючий суддя: натовп на процесі. Вирок (автоматичний): винні.

Історик Мікеле Сарфатті, цитований П’єрлуїджі Баттістою Il Foglio

Слова, вкладені в уста свідків

Єдине зняте на камеру «так» у відповідь на запитання про геноцид пролунало після того, як це слово вжив сам інтерв’юер.

Зверніть увагу: співрозмовник не каже цього сам. Він лише погоджується з такою оцінкою після того, як Абрагам своїм запитанням вклав йому це слово в уста. З журналістського погляду це навідне запитання.

Тім Каспар Беме, редактор відділу культури taz

Лише один зі співрозмовників уживає це слово, та й то після підказки одного з авторів фільму, Юваля Абрагама. Але в цих розмовах я не почув нічого про намір — навіть, по суті, про ворожість чи бажання вбивати.

Гал Бекерман, старший редактор The Atlantic

Одного з 24 анонімних солдатів і резервістів, які погодилися говорити на камеру, запитують, чи вважає він, що Ізраїль чинить геноцид, і він відповідає «так». А що сказали 20 із гаком інших співрозмовників, коли їм поставили це запитання? Не має значення.

Ішай Кітчелс, кінокритик Israel Hayom

Що насправді означають ці числа

Офіцери, які працювали з цією системою, пояснюють: число NAZA визначає, хто має погодити удар і яких заходів потрібно вжити, щоб зменшити шкоду. Воно не дає дозволу вбити відповідну кількість людей.

NAZA 20 не було дозволом убити 20 людей. Це була класифікація, яка визначала належний порядок перевірки та погодження запропонованого удару.

Підполковник резерву Яїр Мірон, військова розвідка yairmiron.com

Коли під час погодження з’являються слова «NAZA 500 — побічні втрати оцінюються у 500», це означає, що необхідно вжити заходів для зменшення побічних втрат.

Підполковниця резерву Саріт Зегаві, співзасновниця підрозділу ЦАХАЛу з попередження цивільного населення The Times of Israel

Те, що ми зафіксували можливі побічні втрати, не означає, що ми автоматично завдамо удару. Навпаки: ідея в тому, щоб визначити ризики й обміркувати, як їм запобігти або їх зменшити.

Підполковниця резерву Саріт Зегаві, співзасновниця підрозділу ЦАХАЛу з попередження цивільного населення JNS

Я відповідав за планування та здійснення тисяч ударів. Я ніколи не стикався з таким числом — навіть близько. Можу сказати з абсолютною впевненістю: такої погодженої операції не було.

Полковник резерву, льотчик-винищувач і колишній командир авіабази Рамат-Давид, про твердження щодо 500 Jüdische Allgemeine

Критика, яку я знову і знову чув зсередини, полягала не в тому, що ВПС надто квапилися. Навпаки — у тому, що вони були надто обережними.

Аві Льюїс, резервіст управління планування та операцій ВПС The Times of Israel

Якщо все це безрозсудне кровопролиття справді відбувалося, чому його не видно у власних цифрах Гази?

Кайл Сміт, кінокритик і колумніст The Wall Street Journal

Що фільм залишає поза кадром

Напад 7 жовтня, заручники, терористи ХАМАСу, які ведуть бойові дії з житлових будинків, лікарень і тунелів, а також попередження та скасовані удари — усього цього у фільмі майже немає.

Те, що принесло цю війну в Газу, — масове вбивство й захоплення заручників ХАМАСом 7 жовтня 2023 року — переважно залишається поза кадром.

Омер Шем Тов, якого ХАМАС утримував у заручниках 505 днів The Wall Street Journal

Якби мене вбила ізраїльська бомба, ХАМАС переміг би двічі: я був би мертвий, а відповідальність поклали б на Ізраїль.

Омер Шем Тов, якого ХАМАС утримував у заручниках 505 днів The Wall Street Journal

Є численні й переконливі докази того, що ХАМАС використовує цивільних як живий щит.

Равів Друкер, журналіст-розслідувач Haaretz

Асиметрична війна ХАМАСу, його розгалужена система тунелів і використання густонаселених районів для військової інфраструктури майже не розглядаються. Фільм також не говорить про те, що навіть за міжнародним гуманітарним правом загибель цивільних допускається за дуже конкретних умов.

Ріхард К. Шнайдер, колишній керівник бюро ARD у Тель-Авіві Neue Zürcher Zeitung

Один факт особливо важко узгодити з образом армії, байдужої до життя цивільних: Ізраїль неодноразово попереджав жителів Гази перед масштабними операціями та ударами.

Арі Бліц Washington Examiner

Вони підраховують, якими будуть побічні втрати в разі удару, як того вимагає закон, і вживають більше запобіжних заходів для їх обмеження, ніж будь-хто будь-коли в історії.

Джон Спенсер, дослідник бойових дій у містах Breitbart

Це не незалежна перевірка

The Guardian опублікувала розслідування, на яких ґрунтується фільм, і виступила його продюсером. Режисер сказав, що не перевірив кожен випадок.

Ні імені, ні звання, ні підрозділу, ні дати. The Guardian опублікувала розслідування, на яких ґрунтується фільм, виступає його продюсером, а один із журналістів видання допомагав із монтажем.

Людина, яка пережила Голокост, і 28 громадських діячів — у відкритому листі Alliance

Коли ізраїльський журналіст-розслідувач Равів Друкер запитав Абрагама під час інтерв’ю, чи намагався він підтвердити твердження анонімних ізраїльтян іншими доказами, той визнав, що не перевірив усі випадки, на яких ґрунтуються заяви про масову загибель цивільних.

Адам Левік, співредактор CAMERA UK JNS

Щойно ви знімаєте фільм про те, як армія намагалася визначити співвідношення між терористами й цивільними жертвами, ви вже повністю спростували аргумент про геноцид.

Йосі Кляйн Галеві, Інститут Шалома Гартмана Il Foglio

Побічна шкода — це, за визначенням, шкода людям, які не були ціллю. Геноцид вимагає протилежного: конкретного наміру знищити народ. Фільм не може стверджувати і те, й інше водночас.

Аві Льюїс, резервіст управління планування та операцій ВПС The Times of Israel

Відлуння слова «нацист»

Критики різних поглядів звернули увагу на те, що для назви обрали слово івритом, а не англійською, і на те, як воно звучить.

Для будь-кого іншого, хто натрапить на це слово, воно може здатися викривленим поєднанням слів «Газа» й «нацист» або принаймні викликати асоціацію з газовими камерами. Не думаю, що це випадково.

Гал Бекерман, старший редактор The Atlantic

Їхній мовний вибір — абревіатура, настільки близька до слова «нацист» замість звичного англійського терміна — не був випадковим.

Адам Левік, співредактор CAMERA UK JNS

Коротко

  1. До показу

    Закриті покази для невеликих відібраних аудиторій і широке висвітлення у пресі фільму, який решта ще не могла подивитися, створили інформаційний вакуум. Глядачі заповнювали його власними страхами й приходили на перегляд із уявленням, уже сформованим публікаціями.

  2. У фільмі

    Кожна сцена застосовує прийом впливу: гіпнотичну мову, вилучення контексту, зміну рамки сприйняття, навідні запитання, візуальні та звукові асоціативні якорі, стиснення хронології й нав’язану аналогію з Голокостом. Найчастіше різкий монтажний перехід переносить глядача від розповіді військових про бомбардування Гази до освітлених балконів і віталень Тель-Авіва.

  3. Інтерв’юер

    Юваль Абрахам, який також є співрежисером, не веде нейтрального інтерв’ю. Він перебиває військового, дає йому ручку та папір, наполягає на навідних формулюваннях («Немовля — це NAZA 1?»), переосмислює цифри («500 — це невелике місто в Ізраїлі») і закріплює провину за самою людиною («Ти вже брав у цьому участь»).

  4. Рамка Голокосту

    Наприкінці фільму символи Голокосту — сирену в День пам’яті, присвяту Клоду Ланцманну, локомотив, залізничні колії та дим — пов’язують із сучасною Газою. Через пам’ять самої єврейської держави її зображують як таку, що чинить голокост.

  5. Докази

    Почуте від інших подають як факт: військовий, який розповідає про собак, що їли тіла, каже, що сам цього не бачив. Масові поховання описують словами, без відеокадрів. Жінки, діти й літні люди майже не з’являються в кадрі. Опис тіл, що падають «одне на одне» від пострілів снайпера здалеку, не узгоджується з балістикою та поведінкою людей.

До показу

Якщо вони приховують це від нас, значить, це чиста правда, яку влада боїться нам показати.

Непрямий натяк, який обмежений доступ навіює глядачам

Ще до першого кадру спосіб виходу фільму впливав на аудиторію. Невеликі закриті покази й активне висвітлення стрічки, яку публіка ще не могла побачити, розпалювали цікавість, створювали відчуття причетності до таємного знання та закріплювали певне уявлення про фільм.

Фільм, якого не можна було побачити

NAZA показували невеликим аудиторіям, а в інтерв’ю, телесюжетах і статтях обговорювали фільм, який публіка ще не могла подивитися.

Аура підпілля
Ті, хто потрапив на показ, опиняються в колі посвячених із першочерговим доступом. Решта чують про фільм і чекають. Поки вони чекають, прогалину заповнюють найгіршими припущеннями. Кожна цифра й кожне звинувачення набувають дедалі більшої ваги ще до того, як хтось побачив бодай кадр.
Назва
Фільм названо NAZA — єврейською військовою абревіатурою від «незек агаві», тобто «побічні втрати», — замість англійського терміна. Абревіатура також звучить як арабське ім’я.

Ефект інформаційного вакууму

Медіа активно говорять про фільм, який ще не можна побачити.

Потреба в певності
Людині важко миритися з невизначеністю. Коли про фільм говорять, але подивитися його не можна, виникає інформаційна порожнеча.
Проєкція страхів
Цю порожнечу заповнюють не факти, а тривоги. Уява формує звинувачення ще до перегляду першого кадру.

Заборонений плід і штучний дефіцит

Доступ обмежений, а галас навколо фільму зростає.

Обмежений доступ як доказ
Щойно доступ обмежують, укорінюється думка: те, що приховують, обов’язково має бути правдою. Глядачі в залі відчувають моральну й інтелектуальну перевагу над рештою. Засумніватися у фільмі для них означало б втратити належність до кола просвітлених.
Прийом лімітованого випуску
Поступовий вихід фільму, схожий на випуск лімітованої модної колекції, підживлює попит. Кожен сюжет про «фільм, що спричинив бурю, але який не показують» дає йому рекламу, яку не купиш за гроші.
Заздалегідь задана рамка сприйняття
Коли фільм нарешті доходить до широкої аудиторії, глядачі вже налаштовані шукати те, про що їм повідомили новини, а не перевіряти побачене.

Перший кадр

Якщо я дам інтерв’ю з відкритим обличчям, Ізраїль посадить мене до в’язниці за те, що я їх викрив.

Солдат на даху, перше свідчення у фільмі

У перші хвилини фільм оголошує себе документальним, звертається до впізнаваного образу ізраїльської розвідки, різким переходом до темряви порушує очікування глядача й зображує Державу Ізраїль переслідувачем.

Рамка достовірності

Фільм починається із заяви, що це документальна стрічка, а обличчя розмито, щоб не можна було впізнати людей. Далі він переходить до старої чорно-білої стрічки про ізраїльську військову розвідку.

Заздалегідь задана рамка
Ще до основного змісту глядачеві повідомляють: далі йтимуть документально підтверджені факти, настільки небезпечні, що люди, які ними діляться, бояться за своє життя. Така рамка наперед приглушує внутрішнього критика: документальний фільм сприймається як виклад фактів, а не як ретельно побудований політичний текст.

Ефект підпільного викриття

Ностальгійні архівні кадри: студенти у формі вивчають арабську граматику («арабське дієслово»). Потім — різкий перехід до солдата, який зізнається в темряві.

Опора на знайомий образ
Західним глядачам знайомий образ складної ізраїльської розвідувальної машини із серіалів на кшталт «Фауди» й «Тегерана». Спершу фільм підхоплює цю звичну, майже невинну картину, а потім відводить глядача від неї.
Причина й наслідок для іноземної аудиторії
Слово викладача «дієслово» стає опорним образом, який монтаж пов’язує із цифровою системою, що обчислює смерть. Мову й освіту Ізраїлю подають як підґрунтя холодної системи знищення.
Розрив шаблону
Перехід від світлого класу до суцільної темряви за мить переносить глядача з уроку історії в конспірологічний трилер і готує сприймати подальше як розкриття таємниць.

Страх перед державою

На даху інтерв’юер каже: «Ти бачиш місто, а місто тебе не бачить». Камера дивиться згори на Тель-Авів.

Держава в ролі ворога
Ізраїль постає не демократією, яка, як і будь-яка держава, охороняє свої таємниці, а силою, що переслідує тих, хто говорить.
Метафора Великого Брата
Розпливчаста, майже гіпнотична фраза створює відчуття відстороненості й зловісної влади. Тель-Авів стає сліпим, байдужим містом під людьми, які вирішують питання життя і смерті.

Інтерв’ю на даху

Вони не кажуть, що загинуть п’ятнадцять людей. Вони кажуть: NAZA 15.

Солдат описує систему вибору цілей

Інтерв’юер перебирає контроль над розмовою, перетворює прохання зробити малюнок на спосіб зосередити увагу й веде солдата від технічного терміна до слова з найбільшою емоційною вагою — «немовля».

Папір і олівець

Солдат починає описувати інтерфейс вибору цілей абстрактними словами. Інтерв’юер перебиває: «Намалюй на хвилинку, так нам буде зрозуміліше», — і дає йому папір та олівець.

Перехоплення ініціативи
Владними рухами рук інтерв’юер підлаштовується під ритм солдата й водночас утверджує власну провідну роль. Саме він веде розмову.
Звуження уваги
Просте завдання для рук зосереджує солдата й глядача на одній вузькій картині. Людині, яка погодилася виконати одну вказівку, легше прийняти наступну. Тут її спонукають засвоювати інформацію, не перевіряючи її.
Номіналізація й повторення
«NAZA 20, NAZA 20, NAZA 20 раптом стало орієнтиром» звучить як мантра. Військовий термін, призначений у західних арміях для обмеження й оцінки шкоди цивільним, переосмислюють як засіб знелюднення.

Ефект слова «немовля»

У короткому, напруженому обміні репліками інтерв’юер наполягає на уточненні щодо немовлят.

Інтерв’юер
У NAZA є якась різниця, скажімо, між дітьми й немовлятами?
Військовий
Ні! Немає!
Інтерв’юер
Немовля — це NAZA 1?
Військовий
Так!
Пряме навіювання
Інтерв’юер вводить одне з найсильніших за емоційним впливом слів у будь-якій мові й підводить солдата до підтвердження рівності: ЦАХАЛ рахує немовлят як числа в комп’ютерній програмі. Наступний крок — порівняння з нацистами, які зводили євреїв до номерів, — залишають глядачеві.
Вилучення контексту
Швидкий обмін репліками прибирає те, що глядачеві потрібно для оцінки почутого. Насправді система підраховує життя цивільних, щоб обмежувати рішення командирів: військової мети слід досягати, за можливості уникаючи шкоди невинним.

500 за одну людину — і невелике містечко

Солдат каже: «Було схвалення на, ну, 500 за одну людину», маючи на увазі дозвіл убити 500 цивільних заради удару по одній людині. Інтерв’юер відповідає: «500 — це невелике містечко в Державі Ізраїль».

Просте замовчування
Коли, де й хто була ця людина? Терорист найвищого рангу, як Сінвар або Мухаммед Дейф, у підземному комплексі? Якої шкоди вдалося запобігти? Про це нічого не сказано.
Переосмислення цифри
Інтерв’юер переносить число з контексту удару в Газі до образу знищеної ізраїльської громади, щоб викликати в ізраїльського глядача шок і відчуття особистої причетності.

«Наче комп’ютерна гра»

Солдат каже: «Це наче комп’ютерна гра… бо все відбувається на відстані».

Хибне ототожнення
Дві різні речі ототожнюють: дистанційна система прирівнюється до гри, а звідси випливає, ніби кожному солдатові байдуже до наслідків. Фільм замовчує, що дистанція є оперативною необхідністю в кожній сучасній армії й сама по собі нічого не доводить.

Вікна Тель-Авіва

Ну, ти ж уже в цьому брав участь.

Інтерв’юер, який закріплює за солдатом почуття провини

Тут з’являється характерний прийом фільму: різкий перехід від бомбардувань у Газі до освітлених вікон Тель-Авіва. Він повторюється протягом усього фільму й перетворює звичайне життя ізраїльтян на свідчення їхньої байдужості.

Газа у звуці, Тель-Авів на екрані

Солдат розповідає про бомбардування «цілого району» в широкому радіусі. Настають тиша й драматична музика, а камера зазирає у квартири Тель-Авіва: чоловік із пультом, люди на дивані.

Зміна субмодальностей
У свідомості глядача широкі, далекі й безбарвні образи Гази змінюються близькими, особистими й барвистими образами тель-авівських віталень.
Поєднання образів
Поки голос розповідає про підірваний будинок, глядач бачить освітлений будинок у Тель-Авіві. Ізраїльський глядач відчуває небезпеку у власній вітальні; іноземний — засвоює думку, що ізраїльтяни живуть спокійно й заможно, стираючи з лиця землі сусідні райони.

Пастка ідентичності

Солдат намагається відмежуватися від того, що сталося: «У якийсь момент я вже не міг… Я не можу в цьому брати участь».

Інтерв’юер
Ну, ти ж брав у цьому участь.
Військовий
Що?
Інтерв’юер
Ну, ти ж уже в цьому брав участь.
Провина на рівні ідентичності
Інтерв’юер не каже «ти вчинив погано» — про поведінку. Він нав’язує думку «тепер ти саме такий» — про ідентичність, найглибший рівень змін. Щоб полегшити почуття провини, солдат дає дедалі різкіші свідчення. Потім ще один перехід до балконів Тель-Авіва закріплює цей зв’язок.

Обід на вулиці Ібн-Габіроль

Солдат каже, що між ударами ходив поїсти на вулиці Ібн-Габіроль або зустрічався з друзями.

Невисловлений висновок
Перерва на їжу — звична річ на будь-якій роботі, зокрема в армії. Монтаж підводить до висновку, якого фільм не промовляє: той, хто може з’їсти гамбургер і повернутися до планування удару, — психопат.
Вилучений контекст
Це солдати строкової служби, які працюють довгими змінами у складній системі бойових операцій. Звичний розпорядок необхідний кожному, хто перебуває під тиском.

Заручники, балкони та еліти

Після розповіді про вулицю Ібн-Габіроль фільм переходить до напису «Ми всі чекаємо на вас» із символом заручників, протестів у Тель-Авіві («Поверніть їх додому негайно»), а тоді — до людей, які танцюють на балконі. Солдат говорить про «соціальні еліти» й каже: «Тобі це продають як щось дуже престижне».

Роздвоєний образ
Те саме місто постає домівкою і для «байдужих» солдатів, які їдять на вулиці Ібн-Габіроль, і для натовпів, що плачуть за заручниками. Таке зіставлення непомітно виправдовує зривання плакатів із заручниками й підсилює звинувачення у воєнних злочинах.
Зіткнення емоційних зв’язків
Гул протесту посилює емоцію; одразу після нього з’являються танці на балконі. Зіткнення двох сильних образів викликає відразу: ізраїльтяни плачуть за своїми заручниками, але танцюють і вечеряють, поки їхня армія стирає Газу з лиця землі. Суспільство, яке живе в тіні травми, постає морально заціпенілим.
Перехід до класової ідентичності
Їжу в ресторані пов’язують з «елітами», «лівоцентристами» та «високим соціально-економічним статусом». Воєнні дії подають як породження ситого й відірваного від реальності класу — відлуння давнього наклепу про євреїв як еліту, що контролює світ.
Нікого не названо
«Тобі це продають»: хто саме? Коли дійову особу не названо, виникає образ невидимої сили, яка маніпулює людьми. Питання лишається відкритим, і глядач готовий прийняти відповідь, яку фільм дає наприкінці.

Історія та стирання

Ми побили рекорд. Нам вдалося підпалити будинок за вісім хвилин.

Солдат, чий голос лунає, поки камера показує жінку на біговій доріжці

Фільм поєднує події 1948 року із сьогоденням, запозичує авторитет ізраїльського телебачення й накладає розповіді про підпали будинків на картини спокійного цивільного життя. Запитання сформульовано так, щоб отримати потрібні відповіді.

Злиття часових ліній

Тель-Авів постає з пісків у 1920 році, потім — 1940 рік, а далі напис: «Газу й Тель-Авів розділяють лише 60 км… жителі Гази походять із сіл, з яких людей вигнали 1948 року».

Приховане навіювання
Монтаж вибудовує зв’язок між 1920 роком і сьогоденням. Сучасний парк у Тель-Авіві пов’язують із подіями 1948 року, і глядач доходить висновку, що Тель-Авів збудовано на руїнах Гази.

Трактори й дрони

Камера наближається до самотнього старого будинку в Тель-Авіві, переходить до чорно-білих кадрів трактора, що зносить будівлі, а потім — до солдата, який каже, що ЦАХАЛ зрівнює з землею будинки в Газі.

Асоціативне закріплення
Історичний трактор і сучасний дрон зливаються в один образ. На сьогоднішні бойові дії накладають емоції, пов’язані з оповіддю про 1948 рік.

Мова очищення

Солдат уживає слова й вислови на кшталт «зрівняти з землею», «працювали смугами», «зачищали їх», «це, по-твоєму, зачищено?».

Стерильне подання
Слова про зачищення допомагають мовцеві дистанціюватися від дій, але в очах слухача роблять його потворою. Дії проти підземної терористичної інфраструктури постають як очищення, у якому глядач чує натяк на етнічні чистки.

Ізраїльське телебачення як свідок

Крізь вікно видно ізраїльський випуск новин із написом «367 днів від 7/10». Кореспондент каже, що ЦАХАЛ проводить операцію, аби «зрівняти все з землею» й позбавити жителів місця, куди вони могли б повернутися.

Опора на авторитет
Саме тоді, коли глядач може запідозрити анонімного солдата в перебільшенні, фільм показує вдень ізраїльського кореспондента. Виникає думка: це визнають навіть самі ізраїльські медіа.

Палаючі будинки й бігова доріжка

У звуковому супроводі йдеться про те, як населення перемістилося з півночі на південь, як будинки підпалювали оливковою олією та диванними подушками; лунає й похвальба: «Ми побили рекорд — вісім хвилин». На екрані — жінка, яка біжить на доріжці за вікном.

Розділення відчуттів
Око бачить спокійне, здорове повсякдення, а вухо чує розповідь про підпали. Уява домальовує те, чого фільм не показує, і біг жінки стає образом байдужості.
Навідне запитання
Інтерв’юер запитує: «Як підпалюють будинок?», а не «Чому?» чи «Чи був там тунель або небезпека?». Запитання спонукає солдата розповісти про це як про вміння, яким можна пишатися. Воно також може натякати на спалення доказів або проводити паралель із крематоріями.

Сім’ї як кольорові квадрати

Солдат малює сітку районів із відсотками заселеності: «25% заселеності… зелений, жовтий, червоний, фіолетовий при 300%». По «зеленій» будівлі завдають удару протягом п’яти — десяти хвилин.

Алгоритм як дозвіл
Глядач засвоює засновок, який фільм не перевіряє: система існує для того, щоб дозволяти руйнувати будівлі разом із людьми всередині, а не для порятунку життів. Сім’ї стають кольоровими цілями на ігровому полі.

«Хай їм щастить»

Низка запитань замикає моральну пастку.

Інтерв’юер
А як вони це бачать? Ми сказали людям евакуюватися, а хто залишився — то його проблема?
Інтерв’юер
А як бути з тими, хто не може евакуюватися? З людьми з інвалідністю, з тими, кому страшно…?
Військовий
Хай їм щастить!
Прихований засновок і пастка
Перше запитання містить наперед закладене припущення; друге ставить емоційну пастку. Відповідь солдата, після якої настає тиша, закріплює образ жорстокості. Попередження, гуманітарні коридори й складна організація евакуації населення зникають із поля зору або виглядають прикриттям злочину.

Тіла й цифри

Забудьте слово «озброєні». Воно тут ні до чого. Озброєних людей я бачив один раз.

Солдат, перш ніж інтерв’юер запитує, ким були десятки загиблих

У Тель-Авіві здіймаються крани, а в Газі рахують тіла. У цій частині фільм переозначує, кого вважати терористом, розповідає про тіла, залишені собакам, і масові поховання, а солдата зводить до технічного гвинтика.

Тель-Авів будується, Газу стирають

Після підрахунків руйнувань камера переноситься на будівельні майданчики Тель-Авіва: зварювальники, крани, жваві дороги. На звуковій доріжці чути серцебиття.

Поляризація
Газа лежить у пилу; Тель-Авів зростає. Глядач отримує послання про несправедливість вселенського масштабу, а наростання емоцій полегшує навіювання наступної думки.

Хто такий терорист

Солдат заявляє: «У цьому секторі загиблий терорист — це будь-хто, кого ви вирішили вбити… 140, і жоден із них ніколи не тримав зброї».

Абсолютне визначення
Фільм вибудовує рівняння «терорист — це будь-хто вбитий», створюючи враження, ніби Ізраїль вважає терористом кожного жителя Гази, зокрема жінок і дітей.
Вилучений контекст
Поза кадром залишаються попередження спостерігачів на місцях, терористи, яких бачили за закладанням вибухівки, і терористи ХАМАСу в цивільному, які керували засідками та змішувалися з населенням. Глядач бачить лише чоловіка, що збирає тканину, і доходить висновку, що вбивство було свавільним.

Тіла й собаки

У фільмі стверджують, що тіла не забирають і їх їдять собаки.

Військовий
Тіла вони не забирають… їх їдять собаки.
Інтерв’юер
Ви це бачили?
Військовий
Я не міг на це дивитися… люди поруч зі мною бачили.
Переказ чужих слів як факт
Солдат визнає, що сам цього не бачив («Я жодного разу не сідав дивитися»). Та самих слів досить, щоб викликати огиду й подати те, що сталося, як звірство. Послання таке: ЦАХАЛ не лише вбиває жителів Гази, а й залишає їхні тіла собакам.

«Моя роль — технічна»

На запитання, чи думав він сказати іншим не дивитися, солдат відповідає: «Моя роль — технічна. Я не повинен висловлювати жодної принципової чи моральної позиції».

Банальність зла
Солдат представляє себе гвинтиком, а не людиною із совістю. Глядач чує класичне виправдання воєнних злочинців — «Я лише виконував накази», — і солдати підрозділу постають роботами, а не людьми, які стикаються з важкими моральними виборами у війні за існування.

Більше поверхів, більше тіл

Камера стежить за номерами поверхів вежі, що будується в Тель-Авіві (64, 65… 72), а потім переходить до розповіді про тіла, звалені в ями в Газі.

Злиття якорів
Висоту Тель-Авіва й тіла, що в Газі «весь час накопичуються», показують поруч, доки ці образи не зливаються: зростання Тель-Авіва починає здаватися залежним від загиблих.

«Сотні, сотні, сотні»

«Забудьте слово “озброєні”, воно тут ні до чого… Озброєних людей я бачив один раз». Інтерв’юер запитує: «То хто всі ці десятки людей?» Солдат підвищує рахунок: «Сотні, сотні, сотні!»

Універсальний квантор
Одне беззастережне твердження стирає з поля зору правила застосування сили, умови міського бою й тисячі озброєних терористів на вулицях. Підводка навіює висновок про безладне винищення без розрізнення терористів і цивільних.

Масові поховання без відеодоказів

Описуючи зображення з безпілотника, солдат говорить про «масові поховання… могили, затоплені дощем… це не могила, це яма з тілами… уся Газа — тіла».

Закарбовування через огиду
Фільм не наводить жодних документальних свідчень — ані власних, ані з джерел у Газі. Є лише слова людини, представленої як солдат. Огида заважає глядачеві поставити потрібні запитання: чи не було це тимчасовим похованням, зробленим ХАМАСом, або хибним прочитанням зображення з безпілотника? Репліки «Навіщо їх убивати?» — «Не знаю» завершують картину безглуздого зла.

Міст і черги по допомогу

Просто одне на одному?

Інтерв’юер повторює слова солдата над малюнком моста й людей, які падають

Камера раз у раз повертається до Кірії як до візуального якоря. Слова прем’єр-міністра звучать на тлі балконів житлових будинків, а малюнок моста й людей, які падають, перетворюється на стрільбище. Тут оповідь доходить до межі фізичної правдоподібності.

Кірія

Камера знову й знову показує вночі Кірію, штаб ЦАХАЛу, посеред жвавого житлового району Тель-Авіва.

Переосмислення через повторення
Повторення того самого кадру в різних контекстах змінює його значення. Законний оборонний штаб суверенної держави починає виглядати як військова база, прихована серед цивільних. Глядача підводять до висновку, що між Ізраїлем і ХАМАСом немає моральної різниці, повністю перевертаючи зміст поняття «живий щит».

Промова й випуск новин

Слова Біньяміна Нетаньягу про недопущення ввезення товарів поєднують із повідомленням ведучої Йоніт Леві про «заохочення добровільної еміграції» на тлі освітлених балконів Тель-Авіва. Чоловік ходить своєю вітальнею; коли солдат говорить про «зачищення Сектору», опускається віконниця.

Вилучення мети
Безпековий контекст — недопущення постачання ресурсів ХАМАСу — опущено. Спокійних мешканців, які мовчки слухають ці слова, показують співучасниками голоду й примусового переселення, а їхнє мовчання — знаком згоди.

Тіла одне на одному

Солдат та інтерв’юер схожими рухами рук малюють у блокноті міст і людей, які падають. На 26:24 солдат каже, що тіла «нагромаджуються одне на одному». Інтерв’юер перепитує: «Просто одне на одному?» Солдат киває.

Межа фізичної правдоподібності
Коли по людях, які швидко біжать, стріляють здалеку, їхні тіла не можуть складатися в акуратну купу: те, як падає людина, залежить від її ваги, швидкості й кута руху, а люди не біжать сліпо до однієї й тієї самої точки загибелі. Солдат, який сидить у тилу й дивиться на екрани, переносить на дійсність образ із кіно чи комп’ютерної гри. Це риторичне перебільшення, покликане шокувати, а не фактичне свідчення.
Тривале закріплення образу
Камера довго затримується на малюнку, тож образ стрільбища вже закарбований у пам’яті, коли з’являються неправдоподібні цифри.

Голокост як рамка

Є хлопці, які зривають теракти, а є хлопці, які зривають мир.

Солдат про свій розвідувальний відділ

У фінальній частині фільм порівнює ізраїльське суспільство з нацистською Німеччиною, підводить солдата до слова «геноцид» і вибудовує навколо сучасної Гази образи Голокосту. Насамкінець визначення терору, яке дав сам Нетаньягу, обертається проти Ізраїлю.

Польща й Німеччина

Солдат порівнює сьогодення зі своєю шкільною поїздкою до Польщі та з нацистською Німеччиною: «Я бачу в цих нацистах щось дуже погане. То що мені сказати про себе?»

Стрибок до історичного ототожнення
Німців, які жили за нацизму, прирівнюють до людини, яка завдає бомбових ударів, а потім іде додому й переймається дипломом психолога. Реальний контекст — оборонна війна проти терористичної організації, яка вчинила масове вбивство, — зникає.

«Душити їх»

Інтерв’юер запитує: «Як це допомагає їм вижити?» і «Але ж вони вороги, ці люди — вороги?» Солдат повторює: «Душити їх, душити їх, душити їх», а наприкінці каже: «Зрештою виникає відчуття, що саме так і треба робити».

Пастка прихованих припущень
Запитання з прихованими припущеннями не дають солдатові відійти від цієї паралелі й не залишають місця для пояснень з погляду тактики чи розвідки. Глядач запам’ятовує лише емоційно забарвлені слова.
Сукупний ефект
Від оперативного штабу до жахливого історичного образу, на тлі спокійних балконів, фільм закріплює один висновок: ізраїльське суспільство втратило людяність. По суті, це виправдовує ненависть до євреїв в Ізраїлі та в усьому світі.

«Разом ми переможемо»

Підсвічений напис на будівлі в Тель-Авіві повільно стає чітким поруч з ізраїльським прапором.

Поступове розкриття зображення
Спроба прочитати розмитий напис утримує увагу. Коли зображення прояснюється, символ солідарності сприймається як свідчення колективної провини — з огляду на те, що солдат каже далі.

Світло й темрява

Упродовж усього фільму інтерв’юер освітлений, його обличчя добре видно; солдат завжди залишається в темряві.

Візуальна асиметрія
Людина на світлі сприймається як слідчий, що встановлює істину; людина в тіні — як той, хто зізнається у злочині. ЦАХАЛ залишається в темряві.

Слово «геноцид»

Ключовий обмін репліками.

Інтерв’юер
Ти не вважаєш, що це геноцид?
Військовий
Вважаю! Справді.
Військовий
Це навмисний вогонь, навмисний! Навмисний!.. Ти мав намір убити цих дітей.
Доведення до крайності
Наявність супутніх жертв прирівнюється до навмисного вбивства дітей. Самооборона, збройний тероризм і зусилля з евакуації зникають із картини, а найсуворіший правовий термін одразу стає предметом емоційного сприйняття глядача.

«Це весело»

На запитання про переломний момент солдат відповідає: «Це якийсь гормональний шал, і тобі це подобається… шалене задоволення… це весело!»

Удар по образу солдата
Поведінку в умовах сильного тиску перетворюють на нібито властиве людині задоволення від чужих страждань. Поєднання слова «весело» з описом убивств не залишає простору для співчуття солдатам.

Сирена й потяг

Помінальна сирена в Тель-Авіві та люди, які завмерли на дорозі; перехід до Тель-Авівської сінематеки з написом «Вшанування Клода Ланцмана», режисера «Шоа»; локомотив, залізничні колії та дим із димаря; Нетаньягу згадує Голокост; Йоніт Леві зачитує міжнародні звинувачення у створенні голоду та злочинах проти людяності.

Злиття історичних епох
Це найвитонченіший перехід у фільмі. Кожен звук і образ, пов’язаний із пам’яттю про Голокост, прив’язують до сучасної Гази та міжнародних ордерів на арешт. Єврейську державу, використовуючи її власні символи пам’яті про Голокост, звинувачують у вчиненні голокосту.

«Відділ Бібі»

Солдат описує відділ, який стежить за діячами на міжнародній арені, за допомогою «компромату» зриває подання позовів у Гаазі та збирає розвіддані для прем’єр-міністра: «Мета Бібі, головна мета, — не допустити створення палестинської держави».

Надмірне узагальнення
Правовий і дипломатичний захист Ізраїлю випадає з картини, а його розвідувальну систему зображують як особистий політичний інструмент для зриву миру. Фільм замовчує, що Газа обрала ХАМАС, який вчинив масове вбивство, і що арабська сторона відкидала мир за кожної нагоди від часу заснування Ізраїлю.

Визначення терору

Давнє інтерв’ю, у якому молодий Нетаньягу наводить визначення терору зі своєї книжки: «навмисні й систематичні напади на невинних людей, їх убивство, калічення та залякування… задля політичних цілей». Потім — чоловік, який розвішує білизну, віконниця, що зачиняється, і свідчення про удари по будинках, де в п’ятницю ввечері перебували діти.

Перевернуте рівняння
Визначення подають так, щоб свідчення, яке лунає далі, здавалося точним описом дій Ізраїлю. Власні слова лідера перетворюються на пастку для нього та для держави.

Фінал

Ізраїль продовжує вбивати палестинських цивільних у Газі.

Фінальний напис у фільмі

Фільм завершується найрізкішим контрастом, до якого він підводив глядача: від спокійних ночей Тель-Авіва до батька, який шукає сина серед руїн Гази.

Голоси в телефоні

Малюючи в записнику (програму «Homeland»), солдат згадує перехоплені дзвінки родичів, які перебували серед руїн: «Я чув їхні голоси… плач… крики… моя мама загинула, а діти…»

Звуковий відбиток
Крики й плач діють безпосередньо на почуття слухача, оминаючи критичне осмислення. Монотонне малювання («дзвінок, дзвінок, дзвінок») закріплює почуття провини на підсвідомому рівні. І знову йдеться про переказ почутого.

Тель-Авів живе, Газа гине

Кадри руйнувань у Газі в жовтні та листопаді 2023 року. Чоловік стоїть навколішки, кличе сина Саїда з-під завалів, б’є молотком і плаче. Ноги дітей під уламками. Бліде небо, літаки, що пролітають, і фінальний напис.

Фінальний контраст
Після години спокійних ночей Тель-Авіва (поправлений диван, жінка на пробіжці, пара, що масажує одне одному коліна) фільм показує протилежне. Напис закріплює думку, що злочин триває й тепер, а глядача підводять до сприйняття всього ізраїльського суспільства як його співучасника.

Чого фільм не показує

Попри емоційний вплив фільму, у його доказах є очевидні прогалини.

  1. Перекази, а не власні спостереження

    Солдат, який розповідає про вбивства із застосуванням програми «Homeland» та під час роздачі їжі, сам визнає: «Я точно не знаю… Я чув їхні голоси… Я не бачив цього на камерах… Я жодного разу так і не сів подивитися».

  2. Правда впереміш із перебільшеннями

    Реальні відомості про удари й руйнування об’єктів ХАМАСу, від яких тяжко страждають цивільні, змішуються з кінематографічними метафорами та політичними й правовими визначеннями («підрив миру», «геноцид», «гори тіл»). Потік шокуючих образів підводить глядача до сприйняття фінальних титрів як вироку, не даючи помітити прогалини в самих розповідях.

  3. Хто з’являється на екрані

    Жінок, дітей і літніх людей майже не видно. На зруйнованих вулицях Гази показано переважно чоловіків і хлопців-підлітків.

  4. Одна сцена з тілами

    Попри всі твердження фільму, у ньому є лише одна сцена з тілами під руїнами: ряд із приблизно десяти пар ніг під обваленою стіною. Упродовж війни зображення з Гази транслювали й публікували всюди, зокрема й сфабриковані кадри, покликані шокувати. Фільм не пропонує нічого співмірного.

  5. Тіла, які не можуть падати одне на одне

    Опис того, як люди, в яких стріляли здалеку, падали «одне на одного», суперечить законам балістики й людській поведінці. Саме тут оповідь втрачає переконливість.

Висновок

NAZA — спланований інструмент переконання, а не неупереджений документальний фільм. Його вихід, закриті покази та широке висвітлення за відсутності можливості подивитися стрічку створили інформаційний вакуум, який глядачі заповнили страхом і відчуттям доступу до забороненого знання.

У самому фільмі понад сорок сцен використовують прийоми впливу: гіпнотичну мову, вилучення контексту, переосмислення подій, протиставлення освітлених балконів Тель-Авіва розповідям про бомбардування Гази, згорнуту хронологію та нав’язану аналогію з Голокостом. Усі вони підводять до одного висновку: Ізраїль чинить геноцид.

Водночас залишаються прогалини: чутки подають як факти, візуальних доказів немає, жінок і дітей не видно в кадрі, а розповідь про нагромадження тіл, яке фізично не могло існувати, руйнує цю оповідь.

Джерела

Усі статті, заяви й дописи, на які спирається ця сторінка, — від найдавніших до найновіших. Назви наведено мовою оригіналу.

  1. Deadline · Zac Ntim Former Israeli Prime Minister Takes Aim At Yuval Abraham And Rachel Szor's 'NAZA'
  2. X · Israel Defense Forces IDF first response to NAZA after Venice premiere
  3. Quotidiano.net · Manuela Santacatterina Cos'è Naza, il film che svela l’orrore a Gaza
  4. Israel News Pulse · Jonathan Mimouni NAZA Fact Check: The Claims the Documentary Cannot Prove
  5. X · Andrew Fox Reply to jury president's Zone of Interest comparison
  6. X · Avigdor Liberman X post on NAZA directors
  7. X · Israel Defense Forces IDF: 500-civilian approval claim 'completely false'
  8. Al-Monitor · Reuters / Maayan Lubell Netanyahu says Gaza documentary 'NAZA' is 'shocking incitement'
  9. Elder of Ziyon · Elder of Ziyon (pseudonymous blogger) What We Know About the NAZA Movie Already Discredits It
  10. Haaretz · Raviv Drucker צפיתי בסרט נז"א. זה היה קשה מאוד, הזדעזעתי, אבל
  11. Il Foglio · Pierluigi Battista How ‘Fauda’ responds to ‘Naza’
  12. Israel Hayom · Amnon Lord הטעות שלישראל אסור לעשות עם הסרט נז"א
  13. Israel Hayom הקצין באמ"ן מסביר את השקרים בסרט נז"א
  14. Jüdische Allgemeine · Sabine Brandes »Ritualmordlegende« - »Pflicht, Fragen zu stellen«: Israel streitet über »Naza«
  15. Kan News · Eran Sikurel et al. הרמטכ"ל נגד הסרט "נז"א": "עלילות דם ועיוות מכוון של המציאות"
  16. X · @MaxNordau (pseudonymous) Timestamped summary of Raviv Drucker's Channel 13 interview with Yuval Abraham
  17. X · Brig. Gen. Effie Defrin IDF Spokesperson asks to view NAZA in full
  18. X · John Spencer Collateral damage estimation is what the law requires
  19. Ynet · Gal Ganot הרמטכ"ל יכנס דיון על הסרט נז"א: "לתקוף כדי להרוג 500 אזרחים? שקרי לחלוטין"
  20. il Giornale · Fiamma Nirenstein Le verità tra film e realtà
  21. Arutz Sheva דרוקר מפתיע: "לא הייתי משדר את זה"
  22. HonestReporting · Rachel O'Donoghue “NAZA”: A Record Venice Ovation, IDF Condemnation and a Genocide Fabrication
  23. Il Riformista · Claudio Velardi Le lacrime per Naza e le ore dedicate a Fauda: a Venezia cala il sipario sulla recita, nel mondo arabo sono già all’episodio successivo della serie israeliana
  24. Israel Hayom · Ariel Bulshtein דעה | "נז"א" הוא לא קולנוע – הוא כתב אישום נגד ישראל
  25. Jewish News · JN Reporter New documentary about IDF strikes in Gaza causes anger in Israel
  26. Moked · Redazione Gerusalemme e la risposta tardiva a Naza
  27. The Algemeiner Former Hamas Hostage Slams ‘NAZA’ Filmmakers for ‘Degrading’ IDF Soldiers ‘Who Fought to Bring Me Home’
  28. The Jerusalem Post · Corinne Baum IDF calls NAZA 500-civilian strike claim 'completely false'
  29. Walla! News · Amir Bohbot בצה"ל דוחים את טענות הסרט נז"א - ומבהירים: "שלמים עם התהליכים המבצעיים"
  30. X · Eylon Levy X post replying to Raviv Drucker
  31. X · Israel Katz X post on Rafah brigade commander strike
  32. X · Israel Ministry of Foreign Affairs MFA: NAZA 'pure propaganda'
  33. Ynet · Itamar Eichner, Tal Amodai "נז"א הצית את המדינה": הסרט השנוי במחלוקת בכותרות בעולם - וקו ההגנה של ישראל
  34. Il Foglio · Giulio Meotti La Naza dei cieli: storia di un massacro sventato
  35. JNS · Jonathan S. Tobin The AI apocalypse and the ‘NAZA’ blood libels against Israel
  36. The Free Press · Haviv Rettig Gur Hold Your Applause for the New Gaza Documentary
  37. X · Prime Minister's Office PMO video: How 'Naza' manufactured a case
  38. Ynet · Itamar Eichner ישראל נערכת לקרב בלימה מול היוצרים: "'נז"א' כואב במיוחד כי זה בא מבפנים"
  39. Channel 14 · Ziv Shezo נז"א תגיע לאירופה - ובישראל דורשים: קיימו הקרנה מיידית
  40. GB News · Tzipi Hotovely 'PROPAGANDA!' Israeli ambassador responds to Guardian's Gaza film NAZA amid UPROAR
  41. Il Foglio · Giulio Meotti Se anche Hamas elogia “Naza”
  42. Israel Hayom · Nissan Strauchler התשובה של המומחית הבריטית לסרט נז"א: "מעוותים את דיני המלחמה"
  43. Israel National News · Dr. Avi Perry A poisoned lens, a predetermined verdict, and questionable evidence made to fit
  44. Jüdische Allgemeine · Sabine Brandes (reporting Itamar Eichner's Ynet interview) Kampfpilot weist Vorwürfe von »Naza« zurück
  45. Mena-Watch · Michaela Dudley »NAZA«: Israel-Kritik hat ihren »Preis«
  46. Misgav Institute for National Security & Zionist Strategy · Prof. Kobi Michael The Film "NAZA" – Manipulation on Eight Levels
  47. The Times of Israel · Sarit Zehavi What 'Naza' really means: The truth about collateral damage
  48. X · Ben Caspit X post on NAZA
  49. Israel Hayom · Dr. Michael Oren דעה | לא בבכי, בלחימה קשוחה: כך להגיב לסרט השקרים "נז"א"
  50. Makor Rishon · Elchanan Shpeizer מג'נין ג'נין ועד נז"א: 80 אחוזים מהסרטים כאן לוקחים את אותו צד
  51. Reformatorisch Dagblad · Jeannette Gabay-Schoonderwoerd Waarom bekroonde documentaire NAZA in Israël zelf vooral op afwijzing stuit
  52. The Jerusalem Post · David Ben-Basat What NAZA leaves out about October 7 and Israel’s war in Gaza
  53. Kan News ההאשמות בסרט והקצינים שהיו שם ואומרים: "לא היה ולא נברא"
  54. Maariv · Prof. Aryeh Eldad סערת "נז"א": אפשר לחוות דעה על סרט גם בלי לצפות בו
  55. Mena-Watch · Alexander Gruber »NAZA«: Wie ein Film Israel in die Nähe der Nazis rückt
  56. JNS · Adam Levick The premise of ‘NAZA’ doesn’t hold up
  57. Ynet / Yedioth Ahronoth · Ben-Dror Yemini לוקחים חלק בעלילה
  58. 20il NAZA Fact Check: What the Evidence Actually Shows
  59. Commentary · Seth Mandel NAZA Is a Jump-the-Shark Moment for Israel’s Critics
  60. The Wall Street Journal · Omer Shem Tov Hostages Like Me Were Also 'NAZA'—Collateral Damage
  61. Mena-Watch · Sarit Zehavi Was »NAZA« über Kollateralschäden verschweigt
  62. TheWrap · Shlomi Ben-Meir 'NAZA' Claims About IDF Action in Gaza Deserve a Closer Look | Guest Column
  63. Haaretz · Prof. Danny Orbach עדויות מוטות ומצג שווא: מדוע "נז"א" חוצה את הגבול מעיתונות לתעמולה
  64. Walla! News · אלוף במיל' גיורא איילנד (Maj. Gen. (res.) Giora Eiland) הסרט "נז"א" במבחן המציאות: האם צה"ל חרג מהדין?
  65. Il Foglio · Giulio Meotti Anatomia della perfetta operazione “Naza”. La zona di interesse di Israele
  66. Israel National News · Dr. Alex Grobman NAZA's allegation of a system: What the evidence really shows
  67. The Times of Israel · Emanuel Fabian and Nurit Yohanan NAZA’s claims about IDF conduct in Gaza are grave. So are the film’s journalistic flaws
  68. Yair Miron personal site אחת עשרה מניפולציות בסרט "נז"א"
  69. Zman Yisrael · Emanuel Fabian, Nurit Yohanan הטענות של הסרט "נז"א" נגד צה"ל חמורות. כך גם הכשלים העיתונאיים שלו
  70. taz · Tim Caspar Boehme Debatte um Dokumentarfilm „Naza“: Warum tut ihr das?
  71. JNS · Amelie Botbol 'NAZA' documentary fails to show IDF efforts to prevent civilian casualties, former officer says
  72. The Jerusalem Post · Yisrael Medad NAZA and the rising campaign to demonize Israel
  73. The Jerusalem Post · Ari Tatarka 'NAZA' film at Venice Festival exposes the IDF's struggle to defend its story
  74. X · Yoseph Haddad No such 500 event exists
  75. Enfoque Judío · Elías Cohen NAZA: ¿Dónde termina el documental y comienza el libelo?
  76. Israel Hayom · Yishai Kitchels צפיתי ב80 הדקות של "נז"א" כדי שלא תצטרכו: כך נראית אג'נדה חד צדדית ומקוממת
  77. Jüdische Allgemeine · Sophie Albers Ben Chamo »NAZA«: Die Banalität der Propaganda
  78. The Atlantic · Gal Beckerman The Missed Opportunity of NAZA
  79. AJC NAZA: What to Know About the Controversial Gaza Documentary
  80. IDF Spokesperson press mailing · IDF Spokesperson's Unit תגובת דובר צה"ל לסרט 'נז"א'
  81. IDF Spokesperson's Unit IDF Response to the Film "NAZA" (10-page English document)
  82. Il Foglio · Mariarosa Mancuso Fonti anonime ma gli spettatori applaudono sulla fiducia. “Naza” continua
  83. Israel Hayom · Lilach Shoval סעיף אחר סעיף: צה"ל מפרק את טענות הסרט "נז"א"
  84. JNS · Fiamma Nirenstein ‘NAZA’ turns anti-Israel propaganda into box-office success
  85. Jewish Telegraphic Agency · Deborah Danan In its first detailed response to ‘NAZA’ documentary, IDF claims ‘fundamental errors’
  86. Neue Zürcher Zeitung · Richard C. Schneider Führt Israel den Krieg wie ein Videospiel? Was der Film «Naza» zeigt und was nicht
  87. Perlentaucher · Perlentaucher Efeu editors Efeu - Die Kulturrundschau vom 01.10.2026: NAZA. Peyman Engel und Menasse.
  88. The Algemeiner ‘Misrepresented and Manipulative Depiction of Reality’: IDF Issues Detailed Response to ‘NAZA’ Documentary
  89. The Times of Israel · Emanuel Fabian 'Distorted, misleading, and disingenuous': IDF publishes full response to 'NAZA' film
  90. Washington Examiner · Arie Blitz Before you applaud NAZA: A standing ovation is not proof of a war crime
  91. Ynet · Elisha Ben Kimon כמעט חודש אחרי הסערה, צה"ל מגיב על הסרט נז"א: "תמונה מעוותת ומניפולטיבית"
  92. Il Foglio · Giuliano Ferrara Il documento dell’Idf su Gaza, che smonta il facilismo frivolo e l’ambiguità morale di “Naza”, è un testo di dolorosa serietà
  93. X · Andrew Fox The occupancy map in NAZA
  94. il Giornale · Fiamma Nirenstein Il pubblico italiano pazzo per “Naza”. E le sue bugie antisemite
  95. Libero Quotidiano · Giovanni Longoni Guardate "Naza". Ma non cadete in trappola
  96. X · John Spencer Worse than Hamas propaganda
  97. X · Micha Danzig Genocidal armies don't count collateral damage
  98. yairmiron.com · Yair Miron I Watched NAZA in Full. Here Are Eleven Ways It Misleads Viewers.
  99. J. The Jewish News of Northern California · Oleg Ivanov and Dr. Mike Harris ‘NAZA’ viciously misrepresents Israel’s military
  100. Aish.com · Dr. Yvette Alt Miller NAZA's Biggest Claims, and Why the IDF Says They're Wrong
  101. Associated Press Israeli documentary 'NAZA' opens in the US, reigniting debate over the war in Gaza
  102. Breitbart EXCLUSIVE -- Urban Warfare Expert: Gaza 'Genocide' Libel Is 'Greatest Lie'
  103. Fox News Digital · Rachel Wolf 'I am Omer': Former Hamas hostage reflects on surviving 505 harrowing days in captivity
  104. Il Foglio · Sharon Nizza Alla ricerca di qualche verità. Colloquio con il giornalista Raviv Drucker
  105. The Times of Israel · Avi Lewis The airstrikes we canceled: What NAZA leaves out
  106. Agenzia Nova Peled: "Rapporto solido tra Israele e Italia ma serve un maggiore sostegno dell'opinione pubblica"
  107. HonestReporting · Rachel O'Donoghue The Real “NAZA”: Edited Quotes, Mystery ICC Cases & Unexplained Gaza Footage
  108. Jewish Journal · Alan Zeitlin ‘NAZA’ Proves Nada
  109. The Filitti Brief · Gerard Filitti Before the Missile Flies: How the United States Picks Targets, Weighs Civilian Harm, and Answers for Mistakes
  110. The Jewish Chronicle · Philipp Peyman Engel I’ve seen Naza and it’s a nasty piece of propaganda
  111. Walla! News · Baruch Kra יש עדויות, אין תחקיר: "נז"א" נכשל עיתונאית, אבל אסור לרדוף את יוצריו
  112. Il Foglio · Michele Silenzi Non serve dimostrare i fatti, basta una realtà ricostruita. Oltre Naza
  113. Jüdische Allgemeine · Philipp Peyman Engel Ich habe »Naza« gesehen, und es ist ein übles Stück Propaganda
  114. Tribune Juive · Tribune Juive (unsigned) NAZA : Le cinéma au service de la propagande
  115. X · Embassy of Israel in France Le film « Naza » présente une réalité déformée, trompeuse et malhonnête.
  116. 21 News · Harrison du Bus Documentaire NAZA : Tsahal dénonce une « réalité déformée, trompeuse et malhonnête »
  117. X · Andrew Fox NAZA proves the IDF did collateral damage estimates
  118. X · Salo Aizenberg Collateral damage skewed to fighting-age men
  119. The Times of Israel Blogs · Dinah Bucholz The "NAZA" Saga
  120. Alliance · Lou Helwaser and 28 signatories (incl. Richard Berry, Michel Boujenah, Élie Chouraqui, Éric Naulleau, Rachel Khan, Avi Pazner, Nathalie Cohen-Beizermann) Tribune. Une rescapée de la Shoah et vingt-huit personnalités contre le film NAZA
  121. X · Salo Aizenberg Was Israel Justified in Bombing Hamas Combatants in Their Homes?
  122. The Jewish Chronicle · John Nathan NAZA review: ‘This is what happens when artists and activists do the work of objective journalists’ ★★
  123. X · Salo Aizenberg NAZA: A Propaganda Film Masquerading as an Investigation of the Gaza War
  124. Aurora · Leonardo Rubinsky Graves acusaciones sin pruebas: película NAZA
  125. Report24 · Florian Machl Film NAZA: Hasspropaganda gegen Israel auf Basis anonymer, nicht überprüfbarer Aussagen
  126. The Wall Street Journal · Kyle Smith 'NAZA' Has Nada on Israel